ЕКЗ: шлях до вагітності

Екстракорпоральне запліднення – реальний шанс завагітнити

Впродовж всієї історії безпліддя було однією з найбільших проблем, з яким могла зіткнутися жінка на життєвому шляху. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я понад 180 млн пар у світі в розвинених країнах страждають на безпліддя¹.

На жаль, безпліддя зустрічається доволі часто — приблизно одна з кожних 10-ти пар зазнає труднощів з зачаттям дитини².

Що таке ЕКЗ?

Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) являє собою складну серію процедур, мета яких – лікування безпліддя або запобігання генетичним проблемам. ЕКЗ також призначене допомогти зачати дитину³.

Під час ЕКЗ здорові яйцеклітини вилучаються з яєчників і запліднюються спермою в лабораторних умовах. Після цього запліднену яйцеклітину (ембріон) або яйцеклітини (ембріони) переносять в матку. Один повний цикл ЕКЗ займає приблизно три тижні. Іноді ці етапи розділяють на кілька частин, і процес може зайняти більше часу³.

ЕКЗ – найбільш ефективна форма допоміжних репродуктивних технологій. Процедура може проводиться з використанням як власних яйцеклітин і сперми пари, так і яйцеклітин, сперми або ембріонів від відомого або анонімного донора. В деяких випадках процедура може відбуватись за участі сурогатної матері, коли ембріон переноситься в матку іншої жінки³.

Показання до процедури

Екстракорпоральне запліднення — це лікування безпліддя або генетичних проблем пари, що страждає на безпліддя³.

Іноді ЕКЗ пропонується як основний засіб лікування безпліддя у жінок віком за 40 років. ЕКЗ також може бути проведене за наявності певних захворювань. Наприклад, ЕКЗ може бути обраним для лікування безпліддя, якщо в одного з партнерів³:

Пошкодження або закупорювання фаллопієвих труб. Пошкодження або закупорювання маткових труб затруднює запліднення яйцеклітини або переміщення ембріону в матку.
Порушення овуляцІЇ. Якщо овуляція нечаста або відсутня, менше яйцеклітин, доступних для запліднення.
Ендометріоз. Ендометріоз виникає, коли тканина, схожа на слизову оболонку матки, росте за межами матки, що часто впливає на функцію яєчників, матки та фаллопієвих труб.
Міома матки. Міоми – це доброякісні пухлини в матці. Вони поширені у жінок віком від 30 до 40 років. Міоми можуть заважати імплантації заплідненої яйцеклітини.
Попередня стерилізація чи видалення маткових труб. Перев’язка маткових труб — це тип маніпуляції, за якої фаллопієві труби перерізаються або блокуються, щоб назавжди запобігти вагітностії.
Порушення виробляння або функції сперматозоїдів, коли концентрація сперматозоїдів нижче середньої, і/або погана рухливість сперматозоїдів і/або аномалії розміру та форми сперматозоїдів. Всі ці порушення можуть затруднювати запліднення яйцеклітини сперматозоїдами
Безпліддя нез’ясованого генезу. Безпліддя нез’ясованого генезу означає, що причина безпліддя не була встановлена попри оцінювання поширених причин.
Генетичне захворювання. Якщо ви чи ваш партнер ризикуєте передати генетичне захворювання своїй дитині, ви можете бути кандидатами на передімплантаційне генетичне тестування — процедуру, що включає ЕКЗ.

Підготовка до ЕКЗ

Перш ніж почати цикл ЕКЗ з використанням власних яйцеклітин і сперми, ви та ваш партнер, найімовірніше, пройдете різні обстеження, в тому числі³:

Дослідження оваріального резерву. Щоб визначити кількість і якість ваших яйцеклітин, лікар може перевірити концентрацію фолікулостимулювального гормону (ФСГ), естрадіола (естрогену) й антимюллерова гормону (АМГ) в крові протягом перших кількох днів менструального циклу. Результати аналізів, що часто використовують разом з ультразвуковою діагностикою яєчників, можуть допомогти передбачити як ваші яєчники відреагують на лікування безпліддя.
Аналіз сперми. Якщо це не зроблено в межах вашого первинного оцінювання фертильності, ваш лікар проведе аналіз сперми незадовго до початку циклу лікування ЕКЗ.
Скринінг на інфекційні захворювання. Ви та ваш партнер будете перевірені на наявність інфекційних захворювань, включно з вірусом імунодефициту людини (ВІЛ).
Імітація переносу ембріонів. Ваш лікар може провести імітацію переносу ембріонів щоб визначити глибину порожнини матки й метод, який, імовірніше, дозволить успішно розмістити ембріони в в матці.
Огляд матки. Ваш лікар за допомогою спеціального обладнання огляне внутрішню оболонку матки, перш ніж почати ЕКЗ.

Ризики

Ризики ЕКЗ включають³:

Багатопліддя. ЕКЗ збільшує ризик багатоплідних пологів, якщо в матку переносять більше одного ембріону. Багатоплідна вагітність загрожує підвищенням ризику передчасних пологів і низької маси тіла плода при народженні, порівняно з одноплідною.
Передчасні пологи і низька маса тіла при народженні. Дослідження доводять, що ЕКЗ дещо підвищує ризик того, що дитина народиться передчасно або з низькою масою тіла.
Синдром гіперстимуляції яєчників. Використання ін’єкційних препаратів для лікування безпліддя, таких як хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), для стимуляції овуляції може викликати синдром гіперстимуляції яєчників, при якому ваші яєчники стають опухлими [OO1] й болючими.
Викидень. Частота викиднів у жінок, що завагітніли за допомогою ЕКЗ зі свіжими ембріонами, така ж, як у жінок, що завагітніли природним шляхом. Вона складає від 15% до 25%, при цьому частота викиднів збільшується з віком матері.
Ускладнення процедури вилучення яйцеклітин. Будь-яка хірургична маніпуляція, і ЕКЗ не виняток, може викликати ускладнення.Використання аспіраційної голки для відбору яйцеклітин може викликати кровотечу, інфекцію чи пошкодження кишківника, сечового міхура чи кровоносної судини. Також є ризики, пов’язані з седацією та загальною анестезією, якщо вони застосовуються.
Позаматкова вагітність. Приблизно від 2% до 5% жінок, що використовують ЕКЗ, будуть мати позаматкову вагітність, коли запліднена яйцеклітина імплантується поза маткою, зазвичай в матковій трубі. Запліднена яйцеклітина не може вижити поза маткою, і в такому разі можливості зберегти вагітність немає.
Стрес. Використання ЕКЗ може бути фінансово, фізично та емоційно виснажливим. Підтримка з боку консультантів, сім’ї та друзів може допомогти вам і вашому партнеру здолати злети та падіння під час лікування безпліддя.

Результати

Між 12 и 14 днями після вилучення яйцеклітини ваш лікар перевірить зразок вашої крові, щоб визначити, чи ви вагітні³.

Якщо ви вагітні, ваш лікар спрямує вас до акушера-гінеколога для допологового нагляду³.

Якщо ви не вагітні, ви припините приймати прогестерон, і менструація, скоріш за все, поновиться протягом тижня. Зверніться до лікаря, якщо у вас відсутня менструація або у вас незвична кровотеча. Якщо ви бажаєте зробити ще одну спробу ЕКЗ, ваш лікар може запропонувати іншу стратегію лікування, щоб підвищити ваші шанси завагітніти за допомогою ЕКЗ³.

Шанси народити здорову дитину після ЕКЗ залежать від багатьох факторів, наприклад³:

Вік матері. Чим ви молодші, тим більше у вас шансів завагітніти і народити здорову дитину з використанням власних яйцеклітин під час ЕКЗ. Жінкам у віці 41 рік і старшим часто радять розглянути можливість використання донорських яйцеклітин під час ЕКЗ, щоб збільшити шанси на успіх.

Характеристики ембріону. Перенос більш розвинутих ембріонів пов’язаний з вищою частотою настання вагітності порівняно з менш розвинутими ембріонами (другий або третій день після запліднення). Однак не всі ембріони виживають в процесі розвитку. Поговоріть зі своїм лікарем про вашу конкретну ситуацію.

Репродуктивна історія. Жінки, які раніше народжували, з більшою ймовірністю зможуть завагітніти за допомогою ЕКЗ, ніж жінки, які ніколи не народжували. Показники успіху нижче для жінок, які раніше використовували ЕКЗ кілька разів, але не змогли завагітніти.

Причина безпліддя. Наявність нормального запасу яйцеклітин підвищує ваші шанси завагітніти за допомогою ЕКЗ. У жінок з важким ендометріозом цих шансів менше, ніж у жінок з безпліддям нез’ясованого генезу.

Фактори способу життя. Куріння може знизити шанси жінки на успіх ЕКЗ на 50%: у жінок, що курять, під час ЕКЗ зазвичай вилучають менше яйцеклітин, й у них частіше трапляються викидні.

Ожиріння може знизити ваші шанси завагітніти і народити дитину. Вживання алкоголю, наркотиків, надмірне вживання кофеїну і деяких ліків також може бути шкідливим.

KZN2268600

Посилання

Ombelet W. Global access to infertility care in developing countries: a case of human rights, equity and social justice. Facts Views Vis Obgyn. 2011;3(4):257-66.
Van Voorhis, B. J. (2007). In Vitro Fertilization. New England Journal of Medicine, 356(4), 379–386. doi:10.1056/nejmcp065743.
In vitro fertilization (IVF). https://www.mayoclinic.org/tests-procedures/in-vitro-fertilization/about/pac-20384716 (Останній доступ 17.06.2022).